Після початку повномасштабного вторгнення росії до Австрії виїхало чимало українців. Наразі тут зареєстровано близько 90 тисяч наших співгромадян. На тлі інших країн Центральної Європи це небагато: суміжна за розмірами та чисельністю населення сусідня Чехія прийняла понад 400 тисяч. Жодної військово-технічної допомоги Києву Відень не надає, аргументуючи тим, що Австрія – нейтральна країна. Наприкінці минулого року опитування мешканців ЄС показало, що лише 57% австрійців підтримують санкції проти кремля, а 60% виступають за надання Україні підтримки. Це чи не найгірший показник серед європейців.
Особливості австрійської політики в контексті війни в Україні коментує директор аналітичного Center for Democratic Integrity Антон Шеховцов.
Провідні партії – Народна, Соціал-демократична та Партія свободи – орієнтуються на практичні інтереси, головним чином бізнесу. Є й інші – Зелені, наприклад, чи центристська партія NEOS, які послідовно відстоюють ціннісні орієнтири в політиці. Але її електорат – це 10–11%. Домінує ж суто прагматичний підхід.
В Австрії загалом електоральний потенціал ультра правих вже досить давно, років 20, досить високий: приблизно 30%. Це особливість австрійської політичної культури, хоча в більшості європейських країн такий показник нижчий. В Австрії були вже два коаліційні уряди за участю Партії свободи. Тож зараз ця партія десь на піку своєї популярності, але це не виходить за межі норми.
Другий фактор – FPÖ була основною політичною силою, яка в період пандемії COVID-19 відстоювала відверто скептичну позицію щодо багатьох обмежувальних заходів. І це збігалося з поглядами значної частини австрійського суспільства, тут було чимало «ковід-дисидентів». На цьому Партія свободи заробила додаткові бали схвалення. Ну і третє – приплив до FPÖ частини виборців, розчарованих політикою консерваторів – Народної партії, яка очолює нині панівну коаліцію.
Депутати Європарламенту від Партії свободи майже завжди утримуються під час голосування щодо резолюцій, що стосуються війни в Україні або критикують росію. Це, до речі, нормально для австрійських правих – вони за нейтралітет. Бути проросійськими для них, навпаки, дещо неприродно. Але в нинішній ситуації нейтральна позиція, безперечно, грає на руку кремля.
Сама по собі ця позиція дуже прагматична: якщо для австрійського бізнесу вигідно співпрацювати з росією – треба співпрацювати, вигідно, припустимо, з Німеччиною – теж давайте. А питання цінностей, прав людини тощо сприймаються як вторинні. Це, як я вже сказав, є характерним для австрійського істеблішменту загалом, не лише для Партії свободи.
Джерело: Радіо Свобода
Переклад: «Аналізуй – платформа розумних людей»
