Уряд України ухвалив законопроєкт № 10288, який має уніфікувати українське законодавство відповідно до норм Європейського Союзу щодо реалізації прав представників національних меншин. Надалі його має підтримати Верховна Рада.
Про це повідомило Міністерство освіти України.
Згідно з проєктом закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах”, Кабінет Міністрів України пропонує внести такі зміни:
- гарантувати право на використання мов національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, в освітньому процесі України;
- визначити, що українську мову і літературу, історію України та захист України представники національних меншин зобовʼязані вивчати державною мовою;
- дозволити закладам освіти (зокрема, за вимогою батьків або учнів) розширювати перелік предметів для вивчення українською мовою;
- визначити, що заклади вищої освіти України приватної форми власності можуть обрати будь-яку мову навчання, яка є офіційною мовою Європейського Союзу (українську мову здобувачі освіти в такому випадку мають вивчати як окрему дисципліну).
- відтермінувати дії відповідних положень для російської мови на 5 років після скасування воєнного стану;
- дозволити представникам національних меншин, які розпочали навчання у школах до 1 вересня 2018 року, завершити повну загальну середню освіту за попереднім законодавством.
Запропоновані зміни стосуються лише національних меншин, мови яких є мовами ЄС. Представники інших національних спільнот в Україні здобуватимуть базову і профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80% річного обсягу навчального часу.
Однак, на думку уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, деякі положення законопроєкту щодо прав національних меншин значно погіршують функціонування української мови в окремих сферах суспільного життя.
Зокрема, він вважає, що ухвалення Парламентом закону № 10288,:
- порушить норми щодо обов’язкової частки книг державною мовою для видавців і книгорозповсюджувачів;
- знизить присутність державної мови на телебаченні й радіо;
- не зможе запобігти зросійщенню.
Водночас Тарас Кремінь зауважив, що раніше Конституційний Суд визнав відповідність норм мовного закону Конституції міжнародним зобов’язанням України, а також обгрунтував необхідність та пропорційність законодавчих норм для забезпечення виконання статті 10 Конституції.
“Тому намір врахувати ті рекомендації Венеційської комісії, які суперечать згаданому рішенню, є хибним. … Закликаю Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн”, – наголосив мовний омбудсмен.
Джерело: НУШ
