На третьому році війни на Закарпаття знову повернулися схеми з привласнення «ласих шматочків», до яких залучені про угорські фонди та організації. До війни (2021 рік) в місті Берегово лідери КМКС «поклали око» на будівлю медколеджу, але його вдалося відстояти.
Зараз руками депутатів Закарпатської облради розігрується черговий сценарій – прихватизації будівлі палацу князя Габора Бетлена в Берегові, який є пам’яткою національного значення і який останніми роками утримується українським волонтерським центром ГО «БГЦ «Кожен може допомогти». Це питання розглядається на сесії 26 вересня.
Після реставрації, як інформують волонтери та місцеві мешканці, із залученням угорських коштів і підрядників, споруду національної пам’ятки в Берегові планують в подальшому використовувати як освітній заклад і музей. Тобто, з великою долею ймовірності, виходячи з існуючої практики, як це має місце з усіма угорськими освітніми та культурними закладами на Закарпатті, по суті, віддати під вплив і контроль сусідньої держави. Таким чином, будівлю пам’ятки заберуть у волонтерів, що працюють на Україну, та патріотичної спільноти в цілому, і передадуть в “протилежному напрямку”.


В місті Берегове вже є кілька будівель, які відреставрули за кошти «угорських благодійників», але потім вони не повернулися у власність громади, на ворота поставили замки і туди вхід – лише обраним.
Зараз, під час війни, ані держава, ані волонтери не мають змоги відремонтувати палац князя Габора Бетлена, але і поспіхом віддавати його в чужі руки теж не можна, тим паче, коли керівництво Угорщини завжди знаходить привід співпрацювати з росією!
Угорщина, як і росія, зазіхає на культурний та історичний простір України!
Варто зауважити, що головою комісії з «освіти і духовності» в Закарпатській облраді є славнозвісна прихильниця Орбана – Ільдіко Орос. Вона ж, як керівниця ЗУІ, разом із своїм поплічником Василем Брензовичем (голова КМКС, керівник благодійного фонду «Геніус») мабуть знову вигадали схему, як видоїти гроші з Будапешту, а разом із тим, заграбастати чергову памʼятку, щоб потім «духовно і культурно» просувати свої ідеї та проугорські наративи закарпатцям.

