7 вересня 2025 року на щорічній зустрічі в угорському містечку Котча прем’єр-міністр Віктор Орбан виголосив промову, яка викликала широкий резонанс. Видання Magyar Nemzet опублікувало її основні тези. Заяви Орбана — цинічні й безпрецедентні в європейській політиці, адже жоден інший лідер ЄС не дозволяє собі таких формулювань.
«Україна вже поділена»
Найгучніша частина промови стосувалася України. Орбан заявив:
- «Україна вже розділена. Існує російська зона, і нині йде лише дискусія про те, скільки областей вона міститиме».
За його словами, майбутнє України — це три частини:
- російська зона,
- демілітаризована територія,
- західна зона.
Ці слова фактично повторюють кремлівську риторику і підривають позицію Європейського Союзу, який офіційно підтримує територіальну цілісність України.
«Росія виграла, Путін залишиться»
Орбан також заявив, що США нібито хотіли «режимної зміни» у Росії, що й призвело до війни. Він додав: «У цій боротьбі Росія наразі виграла, а Путін залишиться президентом».
Угорський прем’єр також знову розкритикував Брюссель. Він навів економічні дані: у 2008 році частка ЄС у світовій економіці становила 25%, нині ж лише 17%, тоді як США зросли до 27%. Орбан зробив висновок:
- «Європейський Союз перебуває у стані розпаду. Якщо нічого не зміниться, нинішній семирічний бюджет може стати останнім».
У якості альтернативи він запропонував модель «кільцевої Європи», де країни матимуть різні рівні інтеграції. До «зовнішнього кола» він відніс би Туреччину, Велику Британію і навіть Україну — лише з обмеженою співпрацею у сфері безпеки та енергетики.
Чому ці заяви небезпечні?
- Легітимізація агресії — фактично Орбан визнає «зону впливу Росії» на території України.
- Подібні заяви з вуст прем’єр-міністра країни — члена ЄС та НАТО — не робить жоден інший європейський лідер. Орбан єдиний, хто так відкрито говорить про «поділ України» та про «перемогу Росії»
- Підрив довіри — ці слова можуть використовуватися Кремлем як доказ «розколу в Європі».
Промова Віктора Орбана в Котчі стала ще одним доказом його небезпечного антиєвропейського курсу — дружби з Москвою та конфлікту з Брюсселем. Для України ж такі слова звучать як спроба виправдати агресію та поставити під сумнів її право на незалежність і цілісність.
