Лідер румунської партії AUR (“Альянс єдності Румунії”) Клаудіу Тирзіу заявив про територіальні претензії до України.
1. Почнемо з того, що AUR наразі складно назвати “маргіналами”. AUR – парламентська партія, яка, згідно з опитуваннями, має непогані шанси щодо виборів в Європарламент. Принаймні посідають 3 місце і дихають в потилицю Націонал-лібералам.
2. Зростання симпатій до AUR, на жаль, відображення загальноєвропейського тренду “руху вправо”. Показово, що поряд із AUR непоганий рейтинг у SOS Romania, яку очолює Шошоаке, та сама, що співала “Катюшу” і взагалі, любить росію. У AUR – 19%, у Шошоаке – 8%. За сукупністю маємо 27% симпатій до ультраправих на виборах до Європарламенту. Але уніонізм і територіальні претензії до України – це лише частина того, що пропонують AUR та інші.
3. В Румунії час від часу виникають партії, які марять Великою Румунією, та й взагалі відносно Півдня Одеської області та Чернівецької області (Басарабія та Північна Буковина) час від часу виникають хвилі. Але на офіційному рівні про територіальні претензії мова не йдеться. Більш того, за умов війни Румунія зробила чимало для підтримки України, про що ми не повинні забувати.
4. Свого часу Росія активно експлуатувала “румунську загрозу” для того, щоб відволікти увагу від справжньої загрози, російської. І, на жаль, в Україні на ці російські казки велися.
5. Заяви типу тої, що зробив Тирзіу, звісно, будуть розкручуватися Росією. Росія взагалі буде розкручувати всі подібні заяви, а враховуючи емоційну чутливість українців, в них ці заяви будуть викликати відповідні почуття. Коли AUR пройшов до парламенту, експерти (ну і автор цих рядків) попереджали, що це небезпечна, але не смертельна тенденція і що позиція AUR може бути використана в “гібридній” війні проти України. Але, за всіх інших умов, маю великий сумнів, що Румунія буде ризикувати членством в НАТО та ЄС.
Автор: Артем Филипенко, військовий, експерт Національного інституту стратегічних досліджень з питань безпеки Чорноморського регіону.
Також варто додати, що майже всі праворадикальні і націоналістичні рухи в країнах європи пов’язані з Кремлем та отримують фінансування з Росії: угорські “Йоббік” та Рух Наша Батьківщина/Mi Hazánk, французький “Національний Фронт” на чолі з Марі Ле Пен, нідерландська “Партія свободи”, яку очолює Герт Вілдерс, польська ультраправа “Конфедерація свободи і незалежності”. Окрім того відверто проросійськими є уряди Угорщини на чолі з Віктором Орбаном (партія ФІДЕС) та Чехії з прем’єром Робертом Фіцо.
