Російська розвідка змінила формат роботи за кордоном і вже по-новому веде шпигунську війну із Заходом. Її методи стають дедалі більше схожими на дії СМЕРШ, а до своїх операцій росіяни частіше залучають іноземців.
Одразу після повномасштабного вторгнення та й увесь 2022 рік російська військова і зовнішня розвідки та ФСБ були розгублені через спротив Києва. Їх звинувачували в неправильному оцінюванні настроїв українців та міри їхнього опору. Плани про взяття Києва «за три дні» не справдилися, уже за місяць почалася операція зі звільнення Київщини, Чернігівщини та Сумщини. А восени відбулися блискавичні операції з деокупації Харківщини та Херсона. Також західні країни почали сотнями висилати російських дипломатів, яких підозрювали у шпигунстві.
Водночас українські та західні спецслужби почали вербувати російських офіцерів. В Україні, наприклад, запрацював проєкт «Хочу жити». Як раніше повідомляло RFI, за понад рік його існування, з вересня 2022-го, на звʼязок з українцями вийшли понад 36 000 військовослужбовців російської армії. У полон здалися 260 осіб, частина з них уже повернулася додому в межах програми обміну військовополоненими. Кількість операцій зазвичай зростає після вдалих заходів Головного управління розвідки України та успіхів ЗСУ в контрнаступі. Зараз співробітники проєкту щодня обробляють 70-100 звернень, тобто 2-3 тисячі щомісяця.
Як пише The Wall Street Journal, Захід також планував схожі операції. Центральне розвідувальне управління США через відеозаписи закликає росіян, особливо офіцерів ФСБ, співпрацювати. Запрошення лунають і від британської розвідки. «Я запрошую їх зробити те, що інші вже зробили за останні 18 місяців, і приєднатися до нас — наші двері завжди відчинені… Їхні секрети завжди будуть у безпеці з нами», — цитує WSJ торішню заяву голови британської розвідки Річарда Мура.
У списку росіян, які виступили проти політики Кремля і перебралися на Захід, є лікар із ФСБ Марія Дмитрієва, інженер президентської охорони РФ Гліб Караулов, дипломат із постійного представництва РФ при ООН у Женеві Борис Бондарєв.
Один із найбільш резонансних переходів на український бік — це історія пілота Максима Кузьмінова. Він не просто здався українським спецслужбам, а ще й перегнав гелікоптер Мі-8. Інформація про спецоперацію з’явилася у вересні 2023 року, а відбулася у серпні.
Деякий час Кузьмінов жив на території України, знявся у документальному фільмі, отримав паспорт держави та винагороду у 500 тис. доларів, але вирішив переїхати до Іспанії. Як пише WSJ, обрав для життя місто Вільяхойосі із 36 тисячами мешканців, там же зареєстровано 800 росіян. Є у місті православна церква і магазин «Балтика». А про російську організовану злочинність там ходять не тільки плітки. У 2021-му іспанська поліція заарештувала майже два десятки російських бізнесменів у межах викриття східноєвропейської мафіозної мережі.
19 лютого Кузьмінова вбили: випустили в нього п’ять куль, а потім тіло ще переїхали автомобілем. Як розповів DW іспанський експерт-криміналіст Пабло Коста, це було вкрай «жорстоке вбивство», тому початкова версія правоохоронців була така: із Кузьміновим зводило рахунки якесь особливо небезпечне злочинне угруповання.
«Тепер Кузьмінов, застрелений у Вільяхойосі, прибережному курорті, назва якого перекладається як “веселе місто”, став останнім іменем у списку нерозкритих смертей росіян, які обурилися вторгненням Володимира Путіна в Україну. Іспанія не встановила підозрюваного, хоча слідчі вважають, що вбивство замовив Кремль, сказав чиновник, який бере участь у розслідуванні», — пише WSJ.
Після смерті Кузьмінова секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Україна пропонувала йому залишатися, бо поза межами держави не могла б гарантувати безпеки.
Змогли відновити авторитет
Саме смерть Кузьмінова стала ще одним свідченням того, що російські спецслужби вже ведуть «шпигунську війну» із Заходом інакше, повертаючись до практик сталінських часів. Журналісти WSJ пишуть, що вбивство пілота вписується в тенденцію останніх двох років, коли відомі росіяни гинули за різних обставин у різних куточках світу.
«Після вторгнення в Україну відомі росіяни гинули за незвичайних обставин на трьох континентах. Вважалося, що деякі виношують політично підривні ідеї, а інші, можливо, були втягнуті в звичайну кримінальну війну. Деякі з них, можливо, померли природною смертю. Але їх достатньо…», — пише видання.
Російські розвідники та представники ФСБ змінювали шпигунську архітектуру водночас із тим, як Україна та Захід планували те реалізовували спецоперації із вербування росіян. Наприклад, з часів повномасштабного вторгнення управління військової контррозвідки стало найбільшим підрозділом ФСБ. Його завдання — контролювати військових російської армії.
Також, як пише WSJ, покликаючись на європейських аналітиків з питань безпеки, російські спецслужби відновили свій авторитет, який, здавалося б, втратили на початку повномасштабного вторгнення. У 2022-му російське керівництво не провело повної чистки лав спецслужб, а восени відкрило кордони для охочих втекти із РФ під час мобілізації. І разом із хвилею утікачів, які покидали Росію, в Європу потрапили агенти під прикриттям. Вони на Заході мали поповнити лави шпигунів, які були «виснажені через висилку дипломатів».
Сьогодні російська агентурна та шпигунська мережа працюють за різними напрямками, але «стають більш нахабними та винахідливими», особливо коли йдеться про «придушення інакомислення» серед співвітчизників навіть за кордоном. Про це говорять в американській та європейських розвідках. ФСБ, служби військової та зовнішньої розвідок уже взаємодіють так, що межі між ними стираються — вони обмінюються персоналом і даними. За словами журналіста, який розслідує діяльність спецслужб РФ, Андрія Солдатова, усе відбувається зараз, як у часи Сталіна, коли з’явилася структура СМЕРШ (контррозвідувальні організації під назвою «Смерть шпигунам!» — Ред.).
Робота з іноземцями
Росіяни відновили іще один сталінський формат роботи російських шпигунів — залучають іноземців. Адже саме іспанець Рамон Меркадер став радянським шпигуном, який убив Льва Троцького.
«У 1930-х роках Москва змогла залучити багатьох жителів Заходу до радянської справи, націливши свої аргументи на недоліки Заходу, а не просуваючи марксистської доктрини. У той час радянські агенти зрозуміли, що їм насправді не потрібно продавати повноцінну комуністичну ідеологію; натомість вони могли зобразити Радянський Союз як альтернативу західному імперіалізму, наголошуючи на подвійних стандартах і лицемірстві Заходу та пропонуючи на противагу лідера, який виступив проти глобальних сил. Ці ідеї — саме те, що російські агентства тепер можуть передавати потенційним союзникам і новобранцям у новій розвідувальній війні Росії із Заходом», — пише Foreign Affairs.
Зараз же іноземці для російської розвідки можуть відстежувати постачання зброї Україні. Також вони допомагають чинити тиск на російських вигнанців та противників Кремля. Наприклад, на початку 2023 року у Великій Британії заарештували п’ятьох болгар, яких звинуватили в шпигунстві на користь Росії, зокрема в спробі стежити за російськими вигнанцями в Лондоні.
Цими вихідними прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо заявив про «десятки так званих російських дипломатів». Їх вислали з країни за останні місяці.
«За останні місяці Бельгія депортувала з країни десятки так званих російських дипломатів. Вони були шпигунами? Очевидно, так», — цитує прем’єра Бельгії The Brussels Time.
Автор: Оксана Козлова, RFI Міжнародне французьке радіо
