В Угорщині розгорівся публічний конфлікт усередині ультраправої партії «Mi Hazánk» (укр. – «Наша Батьківщина»), яка раніше неодноразово висловлювала проросійські симпатії та ідеї щодо «захисту угорської меншини» на Закарпатті.
Про це пише портал 24.hu
Вейконі Чонгор, ексголова будапештського осередку партії та колишній кандидат у депутати, заявив про свій вихід із партії. Головною причиною він назвав позицію керівництва «Mi Hazánk», зокрема лідера Ласло Тороцкаї, який днями заявив:
«Партія не прагне зміни кордонів і не виступає за приєднання Закарпаття до Угорщини».
За словами Вейконі, така позиція є зрадою угорців, які проживають на відірваних територіях, і свідчить про надмірні політичні компроміси партії.
Що передувало? Наприкінці травня в Будапешті пройшла так звана «Тріанонівська хода», організована радикальною організацією HVIM (рух “64 комітати”). Там відкрито лунали заклики до перегляду кордонів і використання війни в Україні як «історичного шансу» для відновлення «великої Угорщини».
В акції взяв участь один із заступників голови «Mi Hazánk», але після цього Тороцкаї публічно дистанціювався від таких закликів і підкреслив, що його партія виступає лише за автономію Закарпаття в межах України, посилаючись на результати референдуму 1991 року.
На тлі цього Вейконі Чонгор оголосив про свій вихід, звинувативши керівництво в «політичній зраді» та небажанні реально захищати інтереси «угорських земель».
Що кажуть у самій партії?
Партія «Mi Hazánk» у відповідь заявила, що справжньою причиною виходу Чонгора стало те, що він втратив керівну посаду у Будапешті. У партійному офісі наголосили, що Чонгор неодноразово озвучував намір піти, зокрема через амбіції балотуватися на наступних виборах або як незалежний кандидат, або від іншої політичної сили.
- Чому це важливо для України?
Навіть якщо офіційний Будапешт і деякі політики грають у «поміркованість», — внутрішні реваншистські настрої в Угорщині нікуди не зникли! Просто сьогодні вони ще не стали політичним мейнстрімом. - Наративи про перегляд кордонів та “звільнення” т. зв “угорських територій” не є офіційною позицією парламентської партії «Mi Hazánk», хоча деякі радикальні угруповання (як HVIM) намагаються просувати їх відкрито.
- У такий спосіб Будапешт зберігає маневровий простір у міжнародній політиці, формально не підтримуючи сепаратизм, але дозволяючи існування таких настроїв у громадському просторі.
Війна — не лише на полі бою, а й за історію, пам’ять і простір навколо нас!
