На виборах до палати депутатів (нижньої палати парламенту) в Чехії переміг рух ANO колишнього прем’єр-міністра країни, мільярдера і євроскептика Андрія Бабіша, який негативно ставиться до підтримки України.
Після підрахунку 100% бюлетенів партія Бабіша “Акція незадоволених громадян” (ANO) набрала 34,51% голосів.
Друге місце посіла правоцентристська владна коаліція “Разом” (SPOLU) з результатом 23,36%, за нею йдуть “Мери та незалежні” (STAN) з 11,23%.
ANO, втім, не вдасться отримати власну більшість у парламенті, тому руху Бабіша доведеться шукати партнерів по коаліції, і створити її буде вкрай нелегко. Працювати з партією Фіали партія ANO не готова (як, втім, і Фіала — з ANO).
Крім ANO і “Разом”, до парламенту проходять ще чотири партії:
- STAN (“Мери та незалежні”, частина нинішньої правлячої коаліції) набирає близько 11% голосів;
- проєвропейська “Піратська партія” з 8,8%;
- крайньо права SPD (“Свобода і пряма демократія”) з 7,8%;
- “Автомобілісти” (правопопулістська євроскептична партія, яка входить в одну фракцію з ANO в Європарламенті) з 6,8%.
Наслідки для України — ризики
1. Скорочення військової допомоги
Бабіш висловлював критику щодо поточної допомоги Україні, зокрема гучних ініціатив на кшталт «ініціативи боєприпасів», які Чехія підтримує. Він вважає, що ці програми можуть бути непрозорими або економічно важкими для бюджету країни.
Якщо новий уряд припинить або обмежить такі програми, це може вплинути на постачання боєприпасів та зброї Україні.
2. Більший тиск на бюджетні витрати і «внутрішні пріоритети» Бабіш заявляв, що він хоче ставити пріоритети передовсім для громадян Чехії — пенсії, соціальні витрати, зниження податків, зменшення цін на енергоносії. Це може означати, що зовнішня допомога (в тому числі Україні) буде розглядатись як «надлишковий» вихідний бюджет.
3. Коаліції з партіями з більш радикальними або антиевропейськими позиціями
Якщо Бабіш буде змушений шукати партій-підтримувачів серед правих популістських сил (наприклад SPD) чи інших, які скептично ставляться до ЄС, НАТО або до санкцій проти РФ, це може ускладнити продовження попереднього рівня підтримки України на міжнародному рівні.
4. Ризик для єдності ЄС у політиці щодо України
З огляду на те, що інші країни Східної / Центральної Європи (наприклад, Угорщина, Словаччина) вже мають більш обережні позиції щодо підтримки України, Чехія під керівництвом Бабіша може приєднатися до тих, хто виступає за зменшення зусиль, що ослаблює узгоджену позицію ЄС.
Можливості та стримуючі фактори
Президент Чехії та інші державні інституції можуть відігравати роль стримувань. Президент Петр Павел вже заявляв, що не схвалить тих міністрів або політиків, які ставлять під сумнів членство в НАТО або послаблюють підтримку Україні.
Бабіш заявляв, що він не прагне виходу Чехії з ЄС чи НАТО. Це означає, що навіть за більш стриманого підходу можливі компроміси.
Існує внутрішня опозиція та суспільний тиск від частини населення, яка підтримує Україну й хоче зберегти міжнародну солідарність. Це може стримувати крайні рішення.
Що може змінитись
- Може бути перегляд існуючих військових контрактів або скорочення майбутніх передач зброї / боєприпасів.
- Допомога Україні може стати більш умовною, з більшим фокусом на контроль та прозорість.
- Чехія може змінити тон публічної дипломатії: більше питань, сумнівів, менше активних заяв.
- Позиція Чехії у ЄС щодо санкцій проти РФ, політики щодо біженців з України та фінансової допомоги може стати менш рішучою або більш “м’якою”.
