Після втечі з Лиману у Росії почалася сильна (і схоже, що санкціонована згори) інформаційна атака на власні Міноборони та Генштаб. Хвиля пішла після допису Кадирова, в якому він наїхав на командувача угруповання військ «Центр» Олександра Лапіна, нагородженого влітку званням Героя РФ.
Першого жовтня керівник російської адміністрації Чечні написав: «Прикро не те, що Лапін бездар. А те, що його покривають нагорі керівники у Генштабі. Якби була моя воля, я б розжалував Лапіна до рядового, позбавив би нагород і з автоматом у руках відправив би на передову змивати кров’ю свою ганьбу».
Кадирова підтримав і командир найманців ПВК «Вагнер» Пригожин, який набирає політичної ваги. Сталася безпрецедентна подія: фактично, очільники власних армій, один з яких є бізнесменом, а інший – керівником регіону, дозволили собі під час війни зневажливу критику військового командування.
Все це відбулося на тлі фекового «референдуму» та оголошеної мобілізації. Визволення ЗСУ Лиману в такий історичний момент стало другою болючою поразкою Росії після відступу на Харківщині. Російська пропагандистська медіа-спільнота одноголосно назвала це провалом. Бо ж ще 28 вересня паркетний спікер МО Росії Ігор Конашенков рапортував про «провал наступу ЗСУ на Лиман».
Спільнота пропагандистів з військових «блогерів» та «журналістів» в Telegram почали безпрецедентно відкрито критикувати армію, вдавшись до відвертих «розборів польотів». Звинувачення на адресу Генштабу залунали і на російському ТБ.
Командувачам на фронті почали погрожувати всілякими карами та тюрмою за зраду, саботаж, злочинну недбалість і, що особливо підкреслювалося, надання недостовірної інформації.
Таким чином:
- Пропаганда на початок жовтня публічно визнала, що війна з Україною пішла «не за планом».
- Російські пропагандисти в Telegram почали дозволяти собі критикувати військове керівництво, визнавати перевагу української армії, свої поразки від неї, демонструвати страх та емоції, щоб трансформувати СВО в загальнонародну «священну війну».
- Проявився розбрат росіян, який довгий час ховався за фасадом сильної влади. Неконтрольовані приватні армії і польові командири проявили свою деструктивну роль не в Україні, як про це брехали з Москви в 2014 р., а в самій Росії.
- За поразки на фронті відповідальними виставили військових керівників та Генштаб. Їх звинуватили у невмілих діях і саботажі та пригрозили покаранням. Це могло бути зроблено з наміром змусити армію краще воювати, можливо, попередити внутрішній саботаж путінізму, перевести відповідальність за погану мобілізацію з «хорошого царя» на «поганих бояр», звести «внутрішні рахунки» між відомствами та, можливо, підтримати заміну «старої гвардії» Генштабу.
- Путінський чекістський режим знищує не лише мирне життя України, а й уявлення про військову честь у самій російській армії.
Адже, як пожартував один російський блогер, вже не зрозуміло, чи це пригожинський «Вагнер» є додатком до армії Росії, чи навпаки Збройні сили Росії є частиною цих приватних формувань.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій
