Угорщина перетворила питання прав угорської меншини на один із головних важелів впливу на євроінтеграцію України. Ще за уряду Віктора Орбана Будапешт висунув Києву 11 вимог щодо мовних, освітніх, культурних і політичних прав угорської громади та пов’язав їх із просуванням України до ЄС. У травні 2026 року вже уряд Петера Мадяра вимагав гарантій виконання цих пунктів для розблокування переговорного процесу.
Фактично Петер Мадяр перебрав одну з ключових тактик Орбана: використання права Угорщини блокувати рішення ЄС для тиску на Україну. Навіть після зняття формального угорського вето в червні питання прав меншини залишилося важелем для подальшого впливу на переговори. https://www.euronews.com/my-europe/2026/06/04/exclusive-inside-the-deal-that-lifted-hungarys-veto-on-ukraines-eu-accession?utm_source=chatgpt.com
Особливо дискусійними є освітні вимоги. Захист права угорців навчатися рідною мовою сам по собі є цілком легітимним питанням. Проте частина вимог Будапешта виходить далеко за межі простого забезпечення такого права: йдеться, зокрема, про використання угорської мови фактично в усьому освітньому процесі, окремий статус шкіл національної меншини, можливість повністю обирати мову навчання у закладах освіти та переклад вступних іспитів.
Варто зауважити, що угоська меншина має розширені освітні права, понад 100 шкільних освітніх закладів, де угоська мова переважає у процесі навчання. Це не зважаючи на те, що кількість угорськомовного населення значно зменшилася.
При цьому Україна вже розширила можливості для двомовної освіти національних меншин і внесла відповідні зміни до законодавства. Європейський парламент окремо наголошував, що двосторонні питання не повинні використовуватися як причина для блокування вступу України до ЄС.
Тому проблема полягає не в самому захисті угорської меншини, а в тому, як саме це питання використовується політично. Коли освітні та мовні суперечки перетворюються на умову просування цілої держави до ЄС, виникає ризик, що права меншини стають не метою, а інструментом політичного торгу. А для України ставки особливо високі: Кластер №1 «Основи» відкривається першим і закривається останнім, а прогрес у ньому визначає загальний темп переговорів про вступ до ЄС. https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2026/06/15/eu-and-ukraine-open-first-accession-negotiations-cluster/?utm_source=chatgpt.com
Тож зміна Орбана на Мадяра сама по собі не означає зміни підходу: риторика може бути іншою, але механізм тиску залишається дуже схожим.
