Біженці із Закарпаття опинилися на вулиці через нові правила, які угорський уряд запровадив для українців

Із 20 серпня в Угорщині припинили надавати підтримку деяким українським біженцям після того, як уряд у своєму літньому указі вніс зміни у систему допомоги.

Зокрема, отримати державну допомогу в Угорщині зможуть лише вихідці з окремих регіонів України.

У постанові уряд запровадив нове поняття – так звану зону бойових дій, яка охоплює «адміністративні одиниці України, безпосередньо зачеплені військовими діями». При цьому біженці із заходу України та Закарпаття виключені з цієї системи.

У зв’язку зі змінами багато закарпатців, зокрема роми з подвійним громадянством України та Угорщини, можуть бути виселені зі своїх притулків.

Так, з притулків в місті Коч виселили 120 закарпатських ромів, які проживали у приватному притулку, який отримував субсидії від держави. Подібна ситуація сталася в місті Ерд, де 52 закарпатських біженці також втратили житло. В цілому, такі зміни торкнулися багатьох біженців з України по всій Угорщині.

Влада Угорщини постійно кричала про якісь утиски нацменшин на Закарпатті, але коли дійшло до діла — фактично сама й начхала на них.

Окрім того, варто нагадати, що угорськй уряд використовував закарпатських угорців з подвійним громадянством, як додаткових виборців, які їздили в “тури” голосувати за Орбана і ФІДЕС. А зараз частину цих виборців кинули…

Один з кадрів з угорського села Коч, що обійшли всі угорські ЗМІ

Насправді ця постанова угорського уряду у деяких аспектах суперечить попередній пропаганді угорського уряду. Віктор Орбан та його уряд люблять наголошувати на захисті угорських меншин у сусідніх з Угорщиною країнах, зокрема в Україні. Згідно з попередніми урядовими наративами, представників угорської меншини на заході України буцімто “примусово мобілізовували” для участі у війні, і саме тому, мовляв, захист тамтешніх угорців є особливо важливим завданням для угорського уряду. Однак, мобілізація в Україні проводиться у звичайному порядку, і представники угорської меншини не є надмірно представленими в українських збройних силах проти їхньої частки в загальній кількості населення.

Підґрунтям для нинішнього рішення може бути те, що більшість тих, хто потребує захисту, – це угорськомовні роми із Західної України. Віктор Орбан та інші представники угорського уряду неодноразово робили непрямі або прямі дискримінаційні заяви щодо ромів. Упродовж останніх років, приміром, Орбан неодноразово заявляв у контексті ромів, що “кожен повинен жити внаслідок гідної роботи” або що “ніхто не повинен жити злочинністю”. Згортання угорським урядом програм соціального захисту вже багато років спрямоване, зокрема, і проти ромів.

Представники Гельсінського комітету все-таки висловлюють своє нерозуміння мотивів постанови та припускають, що навряд чи йдеться про заходи економії. “Щомісячні витрати на проживання українських біженців становлять близько мільйона євро, – розповів DW юрист і член Гельсінського комітету Жолт Секереш. – Лише цьогорічний салют у Будапешті на державне свято 20 серпня коштував уп’ятеро більше”.

Салют у Будапешті 20 серпня 2024 з нагоди державного свята Фото: Zoltan Mathe/MTI via AP/picture alliance

Секереш каже, що Гельсінський комітет оскаржив у суді постанову після її публікації, і поінформував про це органи ЄС. Рішення угорського суду ще не було, і, за словами правозахисника, відповіді від ЄС поки також не надійшло. “У будь-якому разі, доводиться констатувати, що угорський уряд учергове свідомо спровокував гуманітарну кризову ситуацію, оскільки свідомо перетворює кілька тисяч людей, які мають право на захист, на безхатченків”, – зазначає представник Гельсінського комітету.

Залишити відповідь

Новини, аналітика, політика, суспільство, інсайдерська інформація. Найцікавіші новини України, регіонів та світу – в стрічці Insider Info