Коли демократія стає лише фасадом, а Конституція — інструментом маніпуляцій, ми опиняємося у світі Віктора Орбана.
З 2010 року він незмінно очолює Угорщину. Багатьом видається, що він — не просто політик, а архітектор нової авторитарної моделі в центрі Європи. І те, що відбувається у Будапешті зараз — підтвердження: Угорщина стоїть на межі остаточного демонтажу демократії.
Конституція як щит від поразки
Квітень 2026 року — ключовий момент. Угорці підуть на вибори, які можуть стати першими по-справжньому небезпечними для Орбана. Його популярність більше не гарантує перемоги. Саме тому прем’єр не просто готується до голосування — він міняє правила гри.
Увечері 15 квітня Національна асамблея ухвалила зміни до 11 статей Конституції. Нові норми розділилися на три групи:
- Популістські — для мобілізації електорату (наприклад, заборона ЛГБТ-заходів).
- Репресивні — які дозволяють тиснути на опозицію і навіть усувати “негідних” кандидатів із виборів.
- Запобіжні — які обмежують повноваження майбутнього прем’єра в разі, якщо це буде вже не Орбан.
Останній пункт особливо промовистий: він сигналізує, що Орбан… починає вірити у свою можливу поразку. Але навіть у цьому разі він хоче залишити після себе систему, де наступник не зможе правити так, як він сам.
На виборах 2026 року змагатимуться не тільки партії Віктора Орбана і його опонента Петера Мадяра, а й їхні технологи. Орбан та партія “Фідес”, націлені, зокрема, на сільське населення, цілком можуть стерегтися й того, що містяни зможуть змістити баланс голосів у тих деяких округах.
Крім того, влада Угорщини зараз працює над тим, щоб обмежити вплив міст, де опозиція переважає. В Угорщині більшість депутатів обирають у мажоритарних округах, що й дозволяє Орбану раз за разом отримувати конституційну більшість навіть тоді, коли його партія не дотягує і до 50% голосів. Головне питання – як “нарізати” округи. Наприклад, у грудні підконтрольний Орбану парламент зменшив кількість депутатів, які обираються у Будапешті, з 18 до 16, а два мандати передав у передмістя.
Та опозиція стережеться, що влада пустить у хід нові можливості, які дає їй оновлена конституція. Зокрема – замасковані.
Так, одна з нових норм конституції Угорщини, ухвалених цього тижня, дає владі надзвичайні повноваження для захисту прав дітей, причому окремо наголошується на важливості “права дітей на ідентичність, що відповідає їхній статі при народженні та забезпечує виховання відповідно до цінностей нашої держави, що ґрунтуються на її конституційній ідентичності та християнській культурі“.
Конституція наголошує, що дотримання цієї норми є найвищою ціллю і “переважає над усіма правами людини, крім права на життя”.
Настільки жорстке формулювання з настільки розмитими підставами дає змогу вважати, що влада Угорщини має іншу мету, ніж турбота про дітей.
Ще одна норма, яка викликає занепокоєння багатьох в Угорщині – це додане до конституції право уряду довільно припиняти угорське громадянство для тих людей, які мають інший паспорт (за винятком громадянства іншої держави ЄС або європейської економічної зони). Ближчим часом планують ухвалити також закон, що деталізує це право; передбачається, що громадянства позбавлятимуть (або призупинятимуть його) на підставі невідповідності угорським цінностям або політиці.
І хоча досі невідома реальна мета запровадження цієї норми, та уряд може використати її, наприклад, для припинення громадянства американських угорців, які спонсорують опозицію – що автоматично позбавить їх права надавати таку допомогу, а якщо цього не станеться – то дискваліфікувати опозицію на виборах.
Усе це дає угорській владі доволі сильні козирі на майбутніх виборах.
Міжнародна підтримка автократії
Збіг чи ні, але в той самий день, 15 квітня, адміністрація Дональда Трампа скасувала санкції проти головного угорського пропагандиста — Антала Рогана. Офіційно це — “міністр офісу прем’єра”, фактично — архітектор інформаційного тиску в країні.
Скасування санкцій, накладених раніше за корупцію, було політичним меседжем: у США змінилася влада, і тепер на зловживання в Угорщині можна “заплющити очі”. Це індульгенція. І Орбан її зрозумів.
Що чекає Угорщину?
Зміни до Конституції — це не лише боротьба за владу, це — побудова системи, де влада може не змінюватися взагалі.
Орбан вже створив “нелібральну демократію” з контрольованими судами, приглушеною пресою та залежними від уряду структурами. Тепер він додає фінальний штрих — змінює Основний закон так, щоб або залишитися при владі, або повністю контролювати країну навіть після поразки.
Це урок для всієї Європи. Адже авторитаризм у XXI столітті не приходить у формі перевороту. Він приходить через закони, що ухвалюються голосуванням. Через парламент, що слухняно голосує. Через Конституцію, яку можна переписати — вже в п’ятнадцятий раз.
Висновок: вибори 2026 року в Угорщині можуть стати не лише “історичними”, а й доленосними для Європи. Бо якщо Орбан виграє — він остаточно перетворить Угорщину на державу з автократичним режимом у серці ЄС.
