26–27 липня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив із щорічною промовою в румунському місті Беїле-Тушнад, яка, попри спокійний тон, ознаменувала офіційний старт передвиборчої кампанії партії “Фідес”. Виступ був “мирним” за формою — без радикальних висловлювань, але дуже чітким за змістом:
- Орбан підкреслив намір здобути 87 із 106 прямих мандатів у парламенті в 2026 році.
- Заявив про погані відносини з Брюсселем, натомість акцентував на “дружбі” з п’ятьма іншими геополітичними центрами: США, Росією, Китаєм, Індією та “турецьким світом”.
- Україну та її шлях до ЄС знову представлено як загрозу: прем’єр пригрозив ветом на новий бюджет ЄС, якщо Брюссель продовжить фінансувати Київ і просувати його інтеграцію.
- Орбан представив нову «велику стратегію» Угорщини: “бути осторонь воєн, міграції та гендерних питань”, підтримуючи відносини з усіма центрами влади — без чіткої лояльності до НАТО чи ЄС.
“Угорщина не втручатиметься у війну. Ми маємо триматися осторонь і зберігати зв’язки з усіма важливими гравцями”, — заявив Орбан.
Петер Мадяр: протистояння з позиції конструктивного консерватизму
Водночас лідер опозиційної партії “Тиса” Петер Мадяр провів альтернативний виступ у Секешфегерварі, заявивши, що наступні вибори — це не просто вибір партії, а референдум щодо самого Орбана.
У своїй промові він:
- Підкреслив проєвропейську та проатлантичну позицію Угорщини.
- Засудив російську агресію проти України та пообіцяв відновити довіру до Угорщини в НАТО та ЄС.
- Виступив за поступову та зважену дискусію про вступ України до ЄС, відмежувавшись від відкритого спротиву Орбана.
- Заявив, що його перша поїздка як прем’єра буде до Варшави, аби відновити партнерство з Польщею та іншими сусідами.
- Частково дистанціювався від партії “Фідес”, хоч і зберіг деякі її основні тези, але без радикалізму.
“Наша країна має бути надійним союзником, а не вигнанцем у Європі. Ми мусимо повернутися до клубу, до якого належимо ще з 1000 року”, — сказав Мадяр.
Промова Орбана викликала різко негативну реакцію з боку Польщі, зокрема заступника міністра закордонних справ Владислава Теофіла Бартошевського. У своїй заяві він:
- Назвав Орбана антиєвропейським, антиукраїнським та антипольським лідером.
- Спростував звинувачення в «лицемірстві» та нагадав Угорщині, що вона завжди може вийти з ЄС та НАТО, якщо їй “так погано”.
- Обурився блокуванням Угорщиною близько 0,5 млрд євро компенсацій Польщі за надану Україні військову техніку.
“Чому Орбан досі в ЄС, якщо він так зневажає його цінності? Чому не створює союз із Путіним та авторитарними режимами?”, — заявив Бартошевський.
Угорський МЗС відповів у тональності конфронтації. Глава МЗС Петер Сіярто звинуватив Варшаву в подвійних стандартах, мовляв, Польща також імпортує нафту з РФ, як і Угорщина, лише “по-тихому”.
Орбан просуває альтернативний, ізоляціоністський і проросійський курс, де головною цінністю є “національна ідентичність” та відмова від “диктату Брюсселя”. Його ставлення до України — ворожо-обережне, із постійними погрозами вето.
Мадяр апелює до реформ, євроатлантичного курсу і модернізації Угорщини без різких розривів, обіцяючи прозорість, конструктивізм і співпрацю з регіональними партнерами, зокрема Польщею.
Польща, яка раніше була одним із небагатьох союзників Будапешта, нині стала одним із головних критиків Орбана, звинувачуючи його в маргіналізації, популізмі та “гри на руку Путіну”.
