Адам Шлапка, міністр європейських справ Польщі (головує в Раді ЄС у першому півріччі 2025 року), виступив у кулуарах саміту ЄС у Брюсселі з проханням до угорського уряду: провести зустріч і справді поцікавитися думкою угорської меншини на Закарпатті щодо прагнення України вступити до ЄС.
Він додав: «Я запевняю, що угорці з України воліють бути в Європейському Союзі, ніж не бути. Бо саме їх називають причиною, чому це блокується».
Шлапка також відзначив, що прогрес у переговорах між Україною та ЄС був одним із ключових завдань польського головування — проте його стримує блокування з боку Угорщини. Він навів, що рішення щодо скликання міжурядової конференції може бути ухвалено вже до кінця польського головування (ще 4 дні), або під час данського — наступного — головування
Додатковий контекст
- Угорщина нещодавно провела опитування (референдум), у якому, за офіційними даними, 95 % учасників висловилися проти вступу України до ЄС
- Однак лідер угорської опозиції Петер Мадяр уточнив, що брали участь близько 600 000 осіб, і запит виявився неуспішним.
- Політика угорського уряду щодо українських угорців, в тому числі мовні закони, залишається предметом напруги в угорсько-українських відносинах .
- Конфлікт інтересів триває з 2017 року, коли Угорщина блокувала певні кроки України до ЄС та НАТО через питання мовної освіти та прав нацменшин.
Здебільшого блокування євроінтеграції України з боку уряду Віктора Орбана не захищає інтереси угорської національної меншини на Закарпатті, а навпаки — шкодить їй. Затримка процесу наближення України до ЄС позбавляє закарпатських угорців нових можливостей — від вільного пересування й економічного розвитку до захисту прав через європейські інституції.
Фактично Орбан використовує угорську громаду в Україні як політичних заручників, прикриваючись їхніми інтересами, але діючи винятково з метою посилення власного впливу в Європейському Союзі. Замість реальної підтримки угорців за кордоном — маніпуляції, що лише ускладнюють їхнє становище.
