Святкування річниці революції 1848 року в Угорщині фактично перетворилося на демонстрацію сили перед парламентськими виборами 2026 року. У Будапешті відбулися дві великі паралельні акції, що представляли два різні політичні бачення майбутнього країни.
Табір влади на чолі з Віктор Орбан та партією Fidesz провів традиційний “Марш миру” (Békemenet), будуючи риторику на темах суверенітету, страху війни та критики України і Брюсселя.
Орбан мало згадував саму суть свята – революцію 1848-49 рр. Основні меседжі маршу Орбана та ФІДЕС:
- Угорщина повинна уникнути війни
- опозиція нібито втягне країну у конфлікт в Україні
- вибори — це вибір між Орбаном і зовнішнім тиском.
У пропагандистських матеріалах і плакатах також з’являлися образи України та керівництва ЄС, які показували як зовнішню загрозу для Угорщини.
Фактично ключовим емоційним меседжем влади стало: “страх війни та України”.
Водночас опозиційна партія TISZA Party на чолі з Петером Мадяром організувала “Національний марш”, де звучали гасла про політичні зміни, боротьбу з корупцією та демонтаж системи Орбана.
- Основні гасла:
- “Виграємо!”
- “Русскі, додому!”
- “Кінець системі Орбана”
У промові Мадяр говорив, що за свободу потрібно боротися знову і знову, проводячи паралелі з революцією 1848 року.
Цей табір будував кампанію на іншій емоції — “надії на зміну системи”.
Таким чином, два мітинги показали головний контраст нинішньої кампанії: табір Орбана апелює до страху війни і зовнішніх загроз, тоді як опозиція будує кампанію на ідеї змін і надії на нову політичну систему.
Видання Telex наводить оцінку політолога Габора Тьорьока: день показав, що це вже “не 2022 рік”, тобто ситуація не виглядає як беззаперечне домінування Фідес. На його думку, обидві сторони могли бути задоволені своїми акціями, але загальна картина свідчить про набагато більш напружену і конкурентну кампанію, ніж раніше.
