На Берегівщину днями завітала делегація Консультативного комітету Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин. Міський голова Берегова Золтан Бабяк представив громаду як приклад «міжетнічної гармонії», де українці та угорці нібито рівноправно співіснують. Втім, реальна ситуація виглядає інакше.
Але, як коментують у соцмережах, баланс збережений хіба що у символіці – майорять прапори. Також мер применшив чисельність ромської громади й водночас занизив дані щодо українців у місті.
В освітній та культурній сферах спостерігається явний перекос: у мережу освіти потрапляють переважно випускники угорського інституту; а на серпневій освітянській конференції навіть не прозвучав Гімн України.
Наводимо дані за 2024рік зі статті політолога Юрія Дзямулича:
Політичний аналітик Юрій Дзямулич звертає увагу, що в Берегові станом на 2024 рік діяло 11 шкіл: 3 з українською мовою навчання, 1 зі змішаними, 6 угорськомовних та 1 ромська. І цифри говорять самі за себе: у 4 школах з українською мовою навчається 1577 дітей (56 – дистанційно з-за кордону); у 6 угорськомовних – лише 1273 учні (90 – дистанційно); цьогоріч у перший клас пішли 118 дітей до україномовних шкіл і лише 92 до угорськомовних.
У сільських школах Берегівської громади ситуація ще промовистіша: там усі 13 шкіл угорськомовні, але вони напівпорожні – у класах буває по 2–4 учні. При цьому держава змушена утримувати такі малокомплектні школи з податків усіх громадян.
Як повідомили у міському управлінні освіти у серпні 2025, Рішенням сесії міської ради затверджений уточнений перелік ліцеїв, які функціонуватимуть у громаді з 1 вересня 2027 року: Берегівський ліцей “Платан” – заклад ІІІ ступеня, Берегівський ліцей імені Габора Бетлена – заклад І–ІІІ ступенів, Берегівський ліцей імені Лайоша Кошута – заклад І–ІІІ ступенів.
Як бачимо, кількість україномовних шкіл планують зменшити!
При цьому угорців у місті вже близько 40 %, адже через війну відбулося значне скорочення їхньої численості.
Також на сторінці мера зазначено, що у 2025 році в Гечанській гімназії імені Кайді Лайоша — 32 учня, а в Оросіївській гімназії — 34 учня.
На цьому тлі постає логічне запитання: кого ж потрібно захищати? Чи угорськомовне населення, для якого утримуються напівпорожні школи, чи українськомовних дітей, яким у селах просто немає куди піти в україномовний клас?!
Яку інформацію надає міська рада комітету Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин?
Насправді, замість реального балансу маємо приховану асиметрію, де українська громада опиняється на узбіччі культурного й освітнього процесу.
