Військова операція США у Венесуелі, внаслідок якої було затримано президента Ніколаса Мадуро, стала однією з найрезонансніших міжнародних подій останніх днів. Для світу це — питання міжнародного права та безпеки.
Для Угорщини — ще й незручний тест на послідовність зовнішньої політики.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відреагував на події лише вчора під вечір і обмежився суто консульською заявою.
За його словами:
- жоден угорський громадянин не постраждав;
- один угорець перебуває в Каракасі й перебуває на зв’язку;
- двоє громадян Угорщини утримуються у венесуельських в’язницях, але не опинилися в зоні подій;
- у разі потреби громадянам радять звертатися до почесного консула або через дипломатичні канали Угорщини.
Жодної політичної оцінки дій США, жодної згадки про режим Мадуро чи власні попередні заяви Сійярто у дописі не було.
Опозиційний політик Петер Мадяр нагадав про листопад 2023 року, коли Сійярто з усмішкою фотографувався з Ніколасом Мадуро. Він навів тодішні слова міністра про «захист суверенітету» та «опір зовнішньому втручанню», які сьогодні звучать майже іронічно.
Рух TISZA та опозиція вимагають від уряду пояснень: як ці заяви узгоджуються з нинішнім мовчанням Будапешта?
Петер Сійярто давно відомий у Європі любов’ю до публічних контактів з авторитарними лідерами:
- тісні контакти з Путіним навіть після початку повномасштабної війни проти України;
- нагороди від Сергія Лаврова;
- зустрічі з Лукашенком;
- і тепер — фото з Мадуро, яке швидко перетворилося на політичний символ.
Цей стиль можна назвати дипломатичним крінжем, де рукостискання з диктаторами замінюють чітку позицію.
Операція США у Венесуелі стала дзеркалом угорської зовнішньої політики: гучні слова про суверенітет — і водночас обережне мовчання, коли реальність змінюється.
Варто також зазначити, що легітимність Ніколаса Мадуро протягом років залишалася предметом міжнародних суперечок. Багато урядів не визнавали його законно обраним президентом Венесуели, вважаючи вибори недемократичними та такими, що не відповідали міжнародним стандартам.
Такої позиції дотримувалися США, низка країн Латинської Америки, а також значна частина держав Європейського Союзу, які тривалий час визнавали альтернативних представників венесуельської влади та запроваджували санкції проти режиму Мадуро.
Основні позиції лідерів ЄС та представників:
- Верховний представник ЄС Кая Каллас: Заявила, що ЄС вважав Мадуро нелегітимним і підтримував мирний перехід. Закликала до стриманості та поваги до міжнародного права під час операції, що тривала.
- Німеччина: Спостерігає за ситуацією з великою стурбованістю, контактує з посольством у Каракасі, вважає ситуацію неясною та підкреслювала, що міжнародне право має бути керівною основою.
- Франція (Макрон): Закликав до мирного, демократичного переходу влади, щоб обраний у 2024 році президент Едмундо Гонсалес Уррутія зміг якнайшвидше забезпечити цей перехід.
- Італія: Не визнавала Мадуро та вважала інтервенцію законною, спрямованою проти наркотрафіку, але закликала до поваги до міжнародного права.
- Литва: Наголосила на важливості дотримання міжнародного права, зауваживши, що режим Мадуро підтримував Росію та Іран.
Загалом, ЄС та його члени не засудили операцію США, але вимагали, щоб наступні кроки відповідали міжнародному праву та сприяли встановленню демократії у Венесуелі під керівництвом опозиції.
